Українські голокости

2015-01-27

У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Україна приєдналася до цього документу у 2012 році та вперше відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими методами, померли від голоду, виснаження, примусової праці або екстремальних життєвих умов, в яких вони були змушені перебувати.

1. Нам усім добре відомо, що немає на світі іншого народу, який зазнав би таких дошкульних образ і гігантських людських жертв, як зазнав у своїй історії наш багатостраждальний український народ на шляху до самостійності України, молодої демократичної держави, яка забезпечує всім громадянам України однакові людські й національні права та особисту гідність.

2. Незалежність - це епохальна подія, це кінець національного невільництва і здійснення непохитної волі нашого народу - бути господарем своєї держави "у сім'ї вольній, новій", - сповнення мрії Нашого Батька Тараса, за яку віками боролись і гинули найкращі сини і дочки України, та гинули від окупанта мільйони звичайного робочого українського люду.

3. Немає в нашій історії жодного періоду життя, де б не постраждала від одного чи другого окупанта Україна, де б не була вона об'єктом насилля й терору, де б не зазнала незлічимих людських жертв, - не зазнала голокосту.

На сьогодні, Голокост - це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ травматичної події для всього людства. Зараз чимало із сучасників, батьки і діди яких не мали жодного відношення до винищення єврейського населення під час Другої світової війни мають сильні та емоційні спогади про нього.

4. Слово «Голокост» (від грецького holokauton, що oзначає "жертва спалення") на позначення знищення нацистами європейських євреїв з’явилося ще під час Другої світової війни. В той час під ним розуміли типовий приклад нацистських злочинів, які не вважалися чимось екстраординарним, а так би мовити, природнім результатом неприродної і особливо нелюдяної війни.

Голокост в Україні — систематичне винищення євреїв та представників інших народів на українських територіях, окупованих нацистською Німеччиною в 1941–1944 роках.

По-різному підраховують наші людські втрати. Але хто б їх не підраховував, де б їх не підраховував, і як би їх не підраховував, то жертв нараховуються грубі мільйони.

За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 3 млн. мирних жителів, з яких близько 850 тис. — 900 тис. складали євреї, що проживали в Україні.

5. Айнзатцгрупи проводили масові розстріли євреїв та комуністів. Командування Вермахту вважало напад на СРСР особливою, ідеологічною війною, тож на його думку в цій війні дотримання правил міжнародного військового права було необов'язковим. Ініційовані нацистами єврейські погроми, в яких брали участь місцеві жителі, принесли величезні втрати, зокрема погром у Львові в кінці липня 1941 року, що тривав кілька днів й під час якого загинуло від двох до шести тисяч євреїв.

6. У Білій Церкві між 8 і 19 серпня зондеркоманда 4а знищили декілька сот дорослих євреїв. Діти вбитих євреїв спершу були зачинені в будинку на краю міста, 19 серпня частину дітей трьома вантажівками було вивезено за місто й розстріляно. Близько 90 дітей, починаючи від віку немовляти, залишилися без жодного утримання під охороною української допоміжної поліції. Німецький військовий пастор 295-ої піхотної дивізії проінформував штабного офіцера Гельмута Ґроскурта про катастрофічний стан дітей. Ґроскурт повідомив про ситуацію генерала-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Ґроскуртові була висловлена догана за недовиконання розстрілів євреїв. Усі єврейські діти за наказом офіцера СС були розстріляні українською допоміжною поліцією, оскільки той не хотів морально травмувати власних людей.

1. Символом Голокосту в Україні став розстріл понад 150 тис. чоловік, більшість із який були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ). Масові вбивства єврейського населення відбулися також у Бердичеві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах України. Крім того, значна частина єврейського населення УРСР була вивезена і знищена на території Польщі - у «таборах смерті» Освенцім, Майданек, Треблінка та ін.

Загальну кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн осіб. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення.

2. Слід особливо зазначити, що багато українців, ризикуючи своїм життям, ховали євреїв у своїх будинках, рятуючи від неминучої загибелі дітей, жінок і чоловіків. У сучасному Ізраїлі їх, як і представників інших національностей, називають «Праведниками світу» і віддають данину глибокої поваги мужності та гуманізму цих людей. Єврейському меморіальному музеєві Яд Вашем та ентузіастам вдалося встановити 2 363 прізвища рятівників-українців, які одержали почесне звання «Праведник народів світу».

Відомий випадок, коли в Галичині було страчено 100 українців за те, що вони намагалися порятувати євреїв. Були випадки, коли вся громада села рятувала єврейські родини.

УЧЕНЬ: Сніг – то дрібне холодне молоко,

січневим дітям хочеться зігрітись

і голі кості гладить Голокост,

щоб жити – так же хочеться пожити.

Окремі круки криво креслять сніг,

лишаючи минущі візерунки,

вони злетять: всіх вистачить на всіх

дзьобами рвати плоть – манірно, лунко.

Зубами лячно шкіритись в мороз,

тут час, як біль, коли вже довмираєм

останнім сховком буде Голокост,

останнє свято стане світлим Раєм…

ВЧИТЕЛЬ: Витоки Голокосту йдуть не від Гітлера, не від фашистів.

Голокост – прояв всіх націоналістичних настроїв, що були в Європі. Він був лише кульмінацією тисячолітньої ненависті, расових забобонів, ницих інстинктів ...

Голокост, як найбільше злочин перед людством, як незабутня трагедія народу і як моральний урок майбутнім поколінням може бути осмислений лише в контексті всіх попередніх подій, які зробили його можливим і підготували для нього грунт.

Я дуже хочу застати той момент, коли у світі зникнуть всі націоналістичні настрої.

Патріотизм - це не тільки любов до себе, це ще й повага до інших.

Кiлькiсть переглядiв: 41

Коментарi