МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Одним із значущих проектів реформування освітньої системи в Україні є запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Проведення незалежного оцінювання – це своєрідна реакція на потребу суспільства визначити справжній рівень знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів і надати можливість вищим навчальним закладам обирати найкращих абітурієнтів під час вступної кампанії.

Зрозуміло, що у випускників при підготовці до ЗНО виникає ряд труднощів не тільки в систематизації програмового матеріалу з історії України, а й організаційного характеру.

При підготовці до ЗНО звертаю вашу увагу на наступне:

  1. Відповідайте на завдання тільки після того, як Ви уважно прочитали та зрозуміли його зміст.
  2. Якщо Ви невпевнені у своєму варіанті відповіді, поміркуйте над іншими запропонованими варіантами, спів ставляючи їх зі змістом завдання. Можливо інші історичні знання дозволять виключити неправильні, на Вашу думку, відповіді та допоможуть прийняти остаточне рішення. Використовуйте навіть часткову інформацію на користь Вашого вибору. Оскільки завдання мають чотири варіанти відповіді, то ймовірність вгадати правильну становить 25%. Ця ймовірність зростає, якщо один із варіантів Ви вже без сумнівів виключили як неправильний.

Таким чином, намагайтеся виконати всі завдання тесту!

  1. Звертайте увагу на те, що зміст тесту передбачає наявність підказки змістом одного завдання для іншого.
  2. Як під час підготовки до ЗНО, так і під час проходження тестування Ви часто зустрічатиметеся із різноманітними малюнками, фотографіями, пропагандистськими плакатами різних епох. Важливо пам’ятати, вони є не лише ілюстраціями до завдань. Вони також є самостійними джерелами, які надають необхідну інформацію для виконання тестового завдання. Тому важливо користуватися правильним підходом до їх дослідження та аналізу. Отже, своєрідним алгоритмом (послідовність кроків) аналізу подібних джерел є відповіді на такі запитання:
  • Що від Вас вимагається визначити за джерелом (персонаж, подія, рік події, суть, зміст тощо)?
  • Які персонажі, предмети, речі, зображені на фото чи плакаті, пов’язані зі змістом самого тестового завдання?
  • Чи є на фото чи плакаті якась текстова інформація, що дозволяє виконати завдання?

Відповівши на ці запитання та узагальнивши всі максимально можливі ознаки візуального джерела та інформацію з нього, оберіть один із запропонованих варіантів відповіді на завдання.

  1. Серед інших візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії України, є карикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак, слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується намальована карикатура. Тому використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Послідовно відповідайте на такі запитання:

1)Чи упізнаєте Ви персонажів, предмети, речі, відображені на карикатурі? 2) Якій події чи якому явищу присвячена карикатура? 3) Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура? 4) Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? 5) Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити? 6) Що Вам ще відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?

Узагальніть отриману інформацію та оберіть із запропонованих варіантів відповідей той, що суперечить Вашим узагальненням.

  1. Серед візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії, Ви зустрінетеся також і з картосхемами. Алгоритмом виконання можуть бути наступні кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на картосхемі інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з картосхеми із кожним запропонованим варіантом відповідей.

  1. Аналітичного ставлення до себе потребують завдання тесту на опрацювання вербальних, текстових джерел. Це найбільш звичний для Вас вид історичного матеріалу. Як правило, в тестах використовуються уривки (фрагменти) із таких видів текстових джерел: погляд очевидця, свідчення учасника подій, газетне повідомлення, погляд історика-дослідника, офіційний документ. Пам’ятайте, завдання, які супроводжуються вказаними джерелами, як правило, вимагають:

· атрибуцію самого джерела ( наприклад, «Прочитайте уривок з історичного джерела та укажіть його назву» тощо);

· атрибуцію подій, про яку йдеться в джерелі (наприклад, «Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела?» тощо);

· атрибуцію факту, про який йдеться в джерелі (наприклад, «Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?» тощо).

Алгоритмом виконання завдань на аналіз історичного джерела можуть бути наступні кроки:

- Уважно прочитайте запитання до запропонованого тексту та варіанти відповідей на нього.

- З’ясуйте, що потрібно ідентифікувати: саме джерело, описану у ньому подію чи рік, коли вона відбулася, персонаж тощо.

- У тексті джерела знайдіть слова, висловлювання (ключові слова), які дадуть можливість упізнати предмет ідентифікації. Проаналізуйте їх та узагальніть.

- Оберіть запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам. Зверніть увагу, що як правило, в тексті джерела наведено не одне, а кілька ключових слів- маркерів, що дозволяють чітко визначити предмет ідентифікації.

Кiлькiсть переглядiв: 264

Коментарi